Марія Примаченко

Марія Примаченко — українська художниця, представниця наївного мистецтва. Вона виробила власний стиль: поєднала мотиви вишивки, писанки та народних розписів із сюжетами української міфології та фольклору. Її творчий метод — занурення в колективну пам’ять і оприявлення архетипів, закорінених у світогляді українців. Важлива риса її доробку — виразне антивоєнне послання: у роботах звучить протест проти насильства, а також співчуття до людини. Твори Примаченко експонували на важливих виставках, серед яких «Марія Примаченко. Врятоване», «Марія малює», «Слава Україні», A Tiger Came Into the Garden, а також у Saatchi Gallery, Національному музеї у Львові та в Страсбурзі. Її спадщина — одна з вершин світової наївної традиції.

«Сірень у горшку» — пізній твір, у якому мова мисткині максимально очищена. На сяйливому жовтому тлі зростає симетричний букет: дев’ять синьо-блакитних суцвіть із червоними зернятами, глянець листя, орнаментований глек. Чорний контур — чіткий, як у розписі; колір — плаский і насичений, властивий гуаші. Ритм стебел працює як свічник: композиція тримається на ладі плям, пауз і дзеркальних відповідей — так, як на писанці чи вишитій молитві.

Замість ботаніки — емблема. Сірень у Примаченко — знак дому, добробуту й відродження. В цій стриманій, майже ритуальній симетрії є відчуття оберега: квітка як маленький хатній вівтар радості. Пізня дата додає глибини: наприкінці життя художниця зводить мову до суті — кольору, силуету, ритму, і саме в цій простоті народжується її гуманістичний зміст. У час війни і втрат такий образ звучить як тихий заклик зберегти людяність, пам’ять і надію.