Андрій Саєнко-Вергун

Андрій Саєнко-Вергун (1961) — український художник, який працює в царинах станкового малярства та графіки, монументального та прикладного мистецтва, скульптури, інсталяції та артоб’єктів. Художній манері автора притаманні ознаки абстрактного експресіонізму. Серед основних форм — вільно-динамічна та семіотична абстракція. Він часто застосовує у своїй творчості підхід палімпсеста, розбір об’єкта на першоелементи: лінію, пляму, колір, фактуру. Використовує у роботі дріт, цемент, дерево, синтетичні матеріали. Роботи митця експонували в Україні та Європі, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Великобританії.

Андрій Вергун-Саєнко часто сублімує емоцію у творчість. Він розкладає предмети, щоб «докопатися» до їхньої суті. Для того, щоб впоратися з почуттями, їх потрібно «витягнути» назовні й зрозуміти. Художник робить спробу деконструювати світ, розібрати його на першоелементи: лінії й кольори. Далі він переносить структурні компоненти на полотно, використовує експресивні сплетіння форм для запису підсвідомого. Митець розкриває множину смислів і показує їхній зв’язок. Переплетення текстур нагадує лабіринт думок чи подій, а вигнуті елементи, можливо, символізують ймовірні шляхи або альтернативи. Робота «Інсталяція. Не зовсім глухий кут (4)» викликає відчуття метафізичного пошуку, напруженості та невизначеності, відображаючи глибоку внутрішню боротьбу чи сумнів.