Алла Гончарук

Алла Гончарук (1947) — українська художниця, яка працює в експресивній живописній манері. У 1970-х роках мисткиня принципово нехтувала правилами радянської кон’юнктури, щоб розкрити теми гуманізму, віри, надії, чесності. У всіх своїх сюжетах, міських пейзажах, натюрмортах, жанрових сценах, символічних композиціях Алла Гончарук торкається проблематики людини в соціумі. Серед її стилістичних орієнтирів: постімпресіонізм, давній іконопис, німецький експресіонізм й творчість вірменського художника Мінаса Аветисяна. Її манері притаманна обмежена палітра основних кольорів: червоний, синій, жовтий і чорний. Через контрасти й насичені відтінки художницю зараховують до «суворого стилю» — напряму реалістичного радянського малярства 1960-х років. Роботи експонували на українських та міжнародних виставках, починаючи з 1978 року. Наразі твори зберігаються у Львівській картинній галереї, Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, а також Хмельницькому художньому музеї.

Картина «Перехожі» Алли Гончарук є глибоким рефлексивним твором, що порушує теми руху, часу, відчуження, проблематику людини в соціумі. Її стилю притаманна груба динамічна фактура й обмежена палітра. Пластика тіла людини, динаміка малярської форми — все підпорядковане рухові, як у мистецтві футуризму. Попри те, що картина має фігуративні елементи, вони є достатньо абстрактними. Фігури виглядають стилізовано, а їхні контури — розмитими, створюючи певну невизначеність щодо того, хто ці люди й чому їх не можна чітко ідентифікувати. Це свідчить про втрату індивідуальності в сучасному суспільстві, де кожен є лише частиною великої маси.