Вудон Баклицький

Вудон Баклицький — український художник-графік, випускник Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Його творчість розвивалася у 1970–1980-х роках, коли українська графіка активно шукала нові засоби виразності: поєднання кольорових площин із лінійною пластикою, декоративність, ритм. Роботи митця експонували у Львові, Києві та за кордоном, вони зберігаються у приватних збірках в Україні та Європі, а також неодноразово з’являлися на українських аукціонах сучасного мистецтва.

«Три жіночі обличчя» відображають характерні пошуки Баклицького 1980-х. Композиція побудована на тонкій упевненій лінії, що утворює три стилізовані профілі. Лінії нагадують вітраж: чітко окреслюють форму, але водночас створюють відчуття прозорості.

Тло складається з шарів кольору — жовтого, помаранчевого, синього та рожевого. Прозорі площини накладаються одна на одну, завдяки чому обличчя ніби проступають крізь інші, створюючи ефект багатоголосся й руху.

«Три обличчя» можна трактувати як три стани однієї сутності: минуле, теперішнє і майбутнє або три емоції, що співіснують у людині. Це хор жіночих голосів, де індивідуальне і колективне поєднуються. Прозорість шарів перетворює портрет на метафору пам’яті, мінливості та внутрішнього діалогу.

В роботі поєднані графічна чіткість і декоративна кольоровість, завдяки чому вона інтелектуальна й виразна водночас. Це характерний приклад української графіки кінця ХХ століття, який стане цінним доповненням до колекції модерного мистецтва й водночас сильним інтер’єрним акцентом.