Олег Мінько

Олег Мінько — один зі знакових львівських живописців другої половини  ХХ – початку ХХІ століття, представник традиції школи Сельського. Випускник Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, учасник численних  виставок в Україні й за кордоном. Роботи зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Національному  художньому музеї України та приватних збірках. На ринку впізнавані завдяки дисципліні форми та стриманій палітрі.

Полотно побудоване як візуальна двочастинність: ліворуч — вертикальна панель зі знаками та фрагментами, праворуч — узагальнений силует оголеної фігури. Спокійна оливково-сіра гама, графітові контури, білі акценти та кілька темних міток створюють рівний ритм. Натура свідомо редукована до знака: тіло без подробиць, панель без оповіді — лише конструкція, що тримає композицію.

Філософський ключ задає назва. Гола правда — це не сенсація, а процес віднімання: художник прибирає психологізм, еротику, декор і залишає ядро форми. Ліве поле працює як словник культури, праве — як міра реальності, еталон, що випробовує ці знаки на правдивість. Між ними виникає напруга показу/приховування: правда не розповідає — вона виявляється як чиста присутність. Саме тому робота звучить тихо й переконливо.

Твір репрезентує пізній вивірений стиль Мінька: композиційна дисципліна, економна палітра, символічна ясність.