Євген Лисик

Євген Лисик — провідний український сценограф і живописець, багаторічний головний  художник Львівської опери. Його мова — масштабні узагальнені форми, точна архітектоніка простору, драматургія світла. Ескізи та рисунки майстра зберігаються в музейних і театральних  збірках. На ринку з’являються рідко як документи творчої лабораторії. Твір «Обладунки» побудований як мізансцена. На передньому плані — порожні лати на п’єдесталі, позаду — шеренга таких самих, що тягнеться в глибину під чітко вивіреною перспективою. Лисик працює лінією і тоном: жорсткий контур, нервове штрихування, розтерті півтони. Простір звучить  холодно і врочисто; око входить у коридор форм і відчуває масштаб тиші.

Мотив пустих лат — це образ присутності через відсутність. Це пам’ять, роль без виконавця, ритуальний стрій, у якому індивідуальне розчиняється в знакові. Предмет стає символом, а сцена — місцем очікування дії.

Для колекціонера ця графіка є самостійним сильним графічним твором і водночас рідкісним свідченням того, як мислив простором один із творців львівської школи сценографії. Влучний приклад, коли з лінії, ритму і тону народжується велика сценічна метафора.