Андрій Коцка

Андрій Коцка — український живописець, один із провідних представників закарпатської школи малярства. Народився в Ужгороді, художню освіту здобув в Ужгородській художній школі під керівництвом Адальберта Ерделі, згодом навчався в Академії образотворчих мистецтв у Римі, зокрема в професора Ф. Ферраці.

З 1933 року був членом Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі, а в 1946-му став співзасновником Закарпатської організації Спілки художників України. Викладав, формуючи нове покоління митців. У 1982 році отримав звання народного художника УРСР.

Його творчість відзначається оригінальністю стилю, бездоганним колоритом і глибоким зв’язком із традиціями рідного краю. Твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Третьяковській галереї, закарпатських музеях і приватних колекціях. З 1933 року брав участь у численних республіканських, міжнародних і персональних виставках. Жив і працював в Ужгороді.

У цьому пейзажі Андрій Коцка зображає один із найхарактерніших для своєї творчості мотивів — гірське село серед розкішної карпатської природи. Це канонічна робота митця. Як сам казав, створюючи подібні пейзажі, «моя душа радіє, а думки не гнітять». У глибині полотна проступає силует гір, таких знайомих і близьких художнику, а узагальнені форми дерев і хат наповнені відчуттям затишку й гармонії.

Навіть не буваючи в Карпатах, глядач може через цю картину відчути красу, спокій і велич цього краю, що став для Коцки невичерпним джерелом натхнення. В цьому творі особливо відчувається поетика закарпатської школи, яку митець допоміг сформувати і яка стала однією з вершин українського мистецтва ХХ століття.

Особливістю таких творів є точне відтворення колірної гами, що виростає безпосередньо зі спостережень за природою, її світлотінню та настроями.