Костянтин “Вінні” Реунов один із ключових діячів українського мистецтва 1990-х років. Учасник сквот-руху, співзасновник арт-групи «Межа зусиль національного постеклектизму». У своїй творчості Реунов поєднує елементи поп-культури, національної символіки та постмодерної іронії, створюючи образ сучасної української ідентичності.
Реунов — художник, що тонко балансує між локальним і глобальним. Його роботи — це вибух кольору, іронії й культурного цитування, де серйозне співіснує з гротеском. Він працює з живописом, графікою, асамбляжем, не боїться поєднувати “високе” й “низьке”, сакральне й повсякденне.
Константин Реунов з кінця 1980-х був активним учасником ключових виставок українського мистецтва: групових проєктів “Київ–Таллінн” (1987) та “Межа зусиль національного постеклектизму” (1989). З 1990-х мешкає в Лондоні. Його твори експонувалися в Україні, Європі, США.
Барокко” у цій роботі художник іронічно переосмислює класичну традицію декоративного живопису. Композиція побудована як «картина в картині»: абстрактне полотно з динамічними кольоровими мазками поміщене в пишно стилізовану раму, яку сам митець зображує як частину твору.
Пишне золоте оздоблення, пастельна блакить тла і квітчастий ритм у центрі — це гра зі стилем бароко, в якій урочистість перетворюється на елемент постмодерної іронії. Робота ставить під сумнів традиційну ієрархію мистецтва: де закінчується форма і починається зміст? «Барокко» — це і не сатира, і не захоплення, а жест художника, який одночасно вшановує та деконструює традицію.