Петро Старух — один із найяскравіших представників львівського постмодерного експерименту, який поєднує образотворче мистецтво, музику, поезію та перформанс в єдиний мистецький організм. Його твори часто руйнують межі між жанрами, середовищем, формою. Скульптури, перформанси («Спалення страху», «Der Winter kaput», «Манна») та абстрактні композиції — усе це фіксація моменту відкриття, протесту та містичності одночасно.
Старух — один із мистецьких «першопрохідців», що відкрив нову візуальну мову для сучасної України.
Придбати роботу Петра Старуха — значить не просто отримати об’єкт мистецтва, а стати володарем живого артефакту історії українського постмодерну. Це — не просто картина чи скульптура, а голос митця, який боровся мовою мистецтва та залишив потужний культурний відбиток.
“Картина «Тимчасовість» є прикладом раннього періоду творчості Петра Старуха, коли його живопис починав набувати рис філософського жесту. Картина побудована як енергетичне поле, в якому переплітаються вертикальні і хаотичні лінії, геометричні фрагменти, бризки фарби та вогняно-земляна палітра.
Цей твір не зображає часовість буквально. Він переживає її, перетворюючи фарбу на вібрацію змін, на хвилю, що рухається крізь простір полотна. У полотні є лише імпульси, сліди, залишки структури, що виникає і зникає одночасно.
«Тимчасовість» — не про час, а про його розчинення. Вона візуалізує напруження між присутністю й втратою, між миттєвістю та процесом.
Ця картина — не лише цінний зразок українського нефігуративного живопису 1990-х років. Вона зберігає у собі дух епохи, коли мистецтво стало інструментом переосмислення реальності. Робота актуальна й сьогодні, адже ставить просте й сильне запитання: що залишиться, коли зникне форма?”