Віктор Зарецький (1925-1990) — український художник, один із лідерів руху шістдесятництва. Працював у галузі станкового та монументального живопису. Ранній період творчості має риси радянського модернізму. Після смерті дружини (Алли Горської) у 1970-ті впродовж короткого часу створював експресивні образи української історії. У 1980-х роках і до кінця життя використовував неоромантичні образи в стилістиці модерну: їм притаманні символічність та декоративність.
Картина «Світлий день» наповнена відчуттям спокою та гармонії. Композиція побудована так, що поєднання кольорів і світлових акцентів створює ефект повітряності та легкості. Вона випромінює тепло, а її насичена палітра та гра світла підсилюють відчуття простору й умиротворення.
Кінець 1980-х став для Зарецького періодом розширення художньої мови та глибокої рефлексії. Його роботи цього часу ще більше зосереджені на гармонії, внутрішньому спогляданні та дослідженні можливостей кольору й світла.