Алла Горська (1929-1970) — українська художниця, громадська діячка, одна із засновниць руху шістдесятництва. Працювала у сферах монументального та станкового мистецтва, графіки, сценографії. Художній манері мисткині притаманні пластична узагальненість, потенціал руху та локальний колорит. Поряд з Опанасом Заливахою, Борисом Плаксієм та Галиною Севрук художницю вважають основоположницею нового монументального стилю, що спирається на давню українську монументальну традицію та використовує досвід визначних явищ монументального модернізму у світі.
«Смуток» передає стан внутрішньої напруги та переживань, що виходять за межі особистого та набувають загальнолюдського значення. Композиція побудована так, що кожен елемент посилює атмосферу втрати й емоційного зосередження. Стримані, але виразні деталі працюють на створення глибокого емоційного впливу.
1960-ті стали періодом формування Горської як мистецької особистості, коли вона звернулася до тем національної ідентичності, духовного опору та людської гідності. Її роботи цього часу несуть не лише художню, а й глибоку моральну цінність, відображаючи суспільний стан і боротьбу за правду в умовах радянських репресій.
Ця робота вражає емоційною глибиною та здатністю передавати силу людського духу через візуальний образ.