Олекса Грищенко (1883-1977) — український художник і теоретик мистецтва, один із видатних представників Паризької школи зі світовим визнанням. Учень київського пейзажиста Сергія Світославського, він привернув увагу Фернана Леже, який першим у Франції відзначив його творчість. З 1931 року був членом Осіннього салону в Парижі. Захоплювався сучасним живописом, особливо кубізмом, багато подорожував до Франції та Італії. З 1921 року жив і працював у Парижі, де поступово відійшов від кубізму, перейшовши до експресіонізму.
Робота «Ню» демонструє його унікальний підхід до зображення людського тіла. Жіноча фігура постає не як академічний етюд, а як пластичний образ, наповнений енергією лінії та форми. Узагальнені контури, насичена палітра й композиційна структура створюють відчуття руху, підкреслюючи живість і силу тілесності.
1920-ті роки стали ключовим періодом у формуванні авторського стилю Грищенка, коли він активно експериментував із новими пластичними рішеннями. Його роботи цього часу поєднують імпресіоністичну чуттєвість та авангардну експресію, що робить їх важливими в контексті європейського модернізму.
Ця робота привертає увагу пластичною виразністю, витонченим авторським почерком Грищенка та емоційною насиченістю.