Михайло Красник (1959) — український живописець та графік, один з основоположників семіотичної абстракції та асамбляжу в українському мистецтві. У його творчому доробку: експерименти з архетипами народного мистецтва, пейзажі, метафізичні фантазії.
Шлях Красника у мистецтві оминув академічну школу, натомість він був відкритий до західноєвропейської візуальної культури завдяки самоосвіті. Стиль Красника вирізняється абстрактністю, використанням ритмічних повторів, геометризацією форм та взаємодією фактур.
«Формальні експерименти» демонструють глибокий інтерес художника до дослідження форми та її взаємодії з простором. У цій роботі простежується спроба осмислення балансу між хаосом і впорядкованістю, де лінії, площини та кольорові акценти створюють ритмічний візуальний потік. Ця робота не лише досліджує композиційну рівновагу, а й провокує глядача на особисті асоціації та інтерпретації.
Середина 1980-х — період, коли Красник активно експериментує з абстрактними формами, прагнучи вийти за межі традиційного сприйняття живопису. Це час розширення художніх можливостей, коли нестандартні рішення у візуальному мистецтві ставали засобом вираження нових ідей. Його роботи цього періоду відзначаються складністю, багаторівневістю та відкритістю для різних трактувань.