Алла Гончарук (1946) — українська художниця, аутсайдер мистецького Львова 1980-1990-х років. Працює в самобутньому еклектичному стилі та експресивній живописній манері. У 1970-х роках вона відмовилася від канонів радянського мистецтва, зосереджуючись на формальних експериментах світового авангарду та експресивних образах реальності. У своїх міських пейзажах, натюрмортах, жанрових сценах і символічних композиціях вона досліджує взаємодію самотньої людини та соціуму. Її стиль вирізняється впливом німецького експресіонізму та обмеженою палітрою основних кольорів: червоного, синього, жовтого і чорного.
«Пісня-1» — одна з композицій на тему фольклорних типажів, яких художниця зустрічала у Карпатах. Своїм ламаним трактуванням гримаси обличчя нагадує експерименти паризьких кубістів. Композиція створює ефект руху й вібрації, ніби перетворюючи звук у візуальний образ. Наповнена емоційною енергією, картина ніби занурює глядача у простір чистого ритму карпатської мелодії.
Кінець 1990-х став для Гончарук періодом рафінованого відточення власного стилю, де образ зав’язаний на передачі лінійного ритму, імпульсу та звучання через колір. Ця робота захоплює здатністю передати енергію музики через живопис.