Карло Звіринський (1923 – 1997) – український художник-нонконформіст, засновник підпільної академії у Львові (1959-1966), в основі методики якої було відродження художніх практик модернізму. У своїх творах розвивав ідею синкретичного світу. За допомогою різних матеріалів створював тактильну абстракцію, оперту на підсвідому чутливість та молитовну медитацію. Роботи художника зберігаються в музеях Львова, Києва, Хмельницького, Вроцлава, Нью-Йорка, Торонто, а також у багатьох приватних колекціях.
Одна з улюблених тем Карла Звіринського: хащі карпатського лісу, пні та «вориння» (дерев’яні загорожі). Він не прагне до масштабних панорамних краєвидів, зосереджується на деталях, шукає свої образи поміж повалених дерев, гілля та викорчуваних пеньків. Це стало для художника своєрідною втечею, способом абстрагуватися від навколишнього.