Антоніна Денисюк (1963) – українська художниця, кураторка, організаторка міжнародного мистецького симпозіуму DE NOVO. Мисткиня працює з малярством, графікою, скульптурою та інсталяцією. Творчість авторки виникає з первинного хаосу, що структурується у мінімалізмі художньої образності, лаконічному ритмі. Оскільки мисткиня використовує унікальні засоби вираження та техніки, її важко вписати в конкретний стиль. Творчість Антоніни Денисюк відзначена міжнародними призами та стипендіями Фундації Краснера Поллока (США), Культур-Контакту (Австрія), Інституту імені Адама Міцкевича (Польща). Вона здобула Спеціальну нагороду імені Лоренцо Медічі на VIII Флорентійському бієнале сучасного мистецтва. Її роботи зберігаються за кордоном у музеї Альбертіна у Відні, музеї сучасного мистецтва Lentos у Лінці, у Центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» у Варшаві, та в Україні у Львівській національній галереї мистецтв ім. Возницького, Музеї модернізму у Львові, Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків в Луцьку.
Робота «І раптом побачив сонце, красиве засмагле сонце» продовжує серію «Народжені в океані», започатковану в Берліні у 2016 році. Мисткиня висловлює філософію свого світобачення через візуальні парадокси кінетичної статики за допомогою унікальної авторської техніки. Текстура алебастра, органічного мінералу, який використовує авторка в роботі, з часом змінюється, висихає, росте та перетворюється на камʼяну структуру. Водночас поряд зі стверділим алебастром Денисюк використовує пірʼя – матеріал, який символізує «життя як повітря». Його повітряна та рухлива текстура дихає, як жовтогарячий потік сонячного вітру, що для авторки в структурі та чутливості відображає людську спорідненість із Землею та Світовим Океаном.