Мар’ян Олексяк (1959) – український художник, працює в царинах малярства, графіки, фотографії та асамбляжу. У творчості переважає ідея про крихкість земного існування, роздуми про життя після апокаліпсису – звідси використання обгорілих предметів, експерименти з їхньою фактурою. З-поміж матеріалів, які використовує у творчості: дроти, шнури, фотографії, бджолині соти, дерево, оргаліт, олія, крейда, метал, скло, клей, папір та інші. Мар’ян Олексяк – учасник українських та міжнародних виставок, зокрема у Львові, Дрогобичі, Вроцлаві, Кракові, Любліні. Учасник бієнале «Srebrnу czworokąt» в Перемишлі (Польща). Роботи художника зберігаються в музеях Львова, Дрогобича, Івано-Франківська.
Мар’ян Олексяк мислить метафорами, його творчість сповнена ідеями деконструкції. У циклі «Мона Ліза» він продовжує розвивати тему тлінності часу, втрати ціннісних орієнтирів, розкладає зображення на знаки-символи, руйнує звичний простір. Картина подібна пісочному годиннику, адже художник прагне показати, як старіє світ і що в мистецтві може бути вимір часу. Світ тлінний і крихкий, проте в ньому існують речі, які важливо зберегти.