Йосип Бокшай

Йосип Бокшай — український живописець, педагог, один із засновників закарпатської
школи малярства. Народився в селі Кобилецька Поляна на Закарпатті. Навчався у Будапештській академії образотворчих мистецтв (у майстерні І. Ревеса).
З 1918 року працював в Ужгороді. Разом із Адальбертом Ерделі в 1921 році організував
першу виставку закарпатських художників, а 1927-го відкрив Ужгородську художню
школу. В 1931-му став ініціатором створення Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі. Викладав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва та у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, має багато
учнів.
Його творчість охоплює пейзажі, релігійні композиції, портрети, натюрморти, що вирізняються реалістичністю, вишуканим колоритом і глибоким зв’язком із рідним краєм.
У 1958 році Бокшай став членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР, у 1963 році
отримав звання народного художника СРСР. Його твори зберігаються в Національному
художньому музеї України, Закарпатському художньому музеї та багатьох приватних
колекціях в Україні та Європі.
Перед нами типовий для Бокшая карпатський пейзаж, у якому поєднані реалістична
точність і поетичність бачення. На полотні — покрита ґонтом дерев’яна хижа біля річки,
обрамленої зеленими берегами і темним масивом смерек. Композиція побудована так,
щоб річка вела погляд углиб, до гірських обріїв, а світлі хмари врівноважували вагу лісу
й землі.
Колорит теплий і свіжий водночас: золотисто-зелені барви лугу перегукуються з глибоким синьо-блакитним небом, а пастозний мазок на воді створює відчуття руху й живого мерехтіння. У цій роботі відчутна школа пленерного письма і майстерність митця
в передачі атмосфери Карпат — простору, де людина і природа перебувають у злагоді
Подібні твори є не лише мистецьким свідченням доби, а й мають цінність для колекціонерів, адже уособлюють класичний канон українського пейзажу ХХ століття, що формував культурну ідентичність Закарпаття.