Viktor Maryniuk

Віктор Маринюк — одна з ключових постатей одеського нонконформізму. Заснований у 1960-х як альтернативна мистецька течія, цей рух визначив нову хвилю українського авангарду. У 1967 році Маринюк закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова й активно брав участь у неофіційних квартирних виставках в Одесі та Москві з 1970-х років.

Його творчість охоплює живопис, графіку, скульптуру, монументальні розписи та вітражі — зберігаючи при цьому синтез національних, ренесансних, барокових та модерних форм (монументальний декоративізм, яскрава метафоричність). Під його пензлем навіть побутові сюжети набувають універсального символізму.

Маринюк є засновником об’єднань “Човен” (1992) та “Мамай” (1998) в Одесі. 

Його персональні виставки проходили в Одесі (1996–2016), Львові, Гданську (1998), Києві (2004, 2013–2016). Активний учасник міжнародних проєктів — від «Сучасне мистецтво з України» (Мюнхен–Лондон–Париж–Нью-Йорк, 1979) до виставок Мистецького Арсеналу.

Його роботи знаходяться в колекціях Zimmerli Art Museum (США), Нацmuseum NAMU, музеїв Одеси, Хмельницького, Луцька.

У творі «Білий квадрат» Віктор Маринюк вступає у візуальний діалог із класикою авангарду, зокрема з легендарною картиною Казимира Малевича. Однак замість тотальної абстракції Маринюк надає «білому квадрату» нову роль — не як знак завершеності чи порожнечі, а як композиційний центр, навколо якого розгортається рух кольору, форми й простору. Цей білий квадрат — не абсолют, а сцена дії, поле компромісу між впорядкованим і хаотичним.

Робота створена в дусі геометричного мінімалізму з притаманною Маринюкові чутливістю до ритму, кольору й простору. Це приклад його здатності синтезувати авангардну форму з філософським підтекстом, перетворюючи площину на простір смислів.