Petro Starukh

Петро Старух — один із найяскравіших представників львівського постмодерного експерименту, який поєднує образотворче мистецтво, музику, поезію та перформанс в єдиний мистецький організм. Його твори часто руйнують межі між жанрами, середовищем, формою. Скульптури, перформанси («Спалення страху», «Der Winter kaput», «Манна») та абстрактні композиції — усе це фіксація моменту відкриття, протесту та містичності одночасно.

Старух — один із мистецьких «першопрохідців», що відкрив нову візуальну мову для сучасної України.

Придбати роботу Петра Старуха — значить не просто отримати об’єкт мистецтва, а стати володарем живого артефакту історії українського постмодерну. Це — не просто картина чи скульптура, а голос митця, який боровся мовою мистецтва та залишив потужний культурний відбиток.

«Архітектура» — це скульптура, в якій форма зібрана з ритмічних площин, що ніби зависли в повітрі. Робота створює враження руху, зафіксованого в точці зосередженості. Металеві квадрати утворюють не будівлю, а образ крихкої рівноваги.

Петро Старух формує простір як відчуття. Він мислить через матеріал, але говорить про внутрішню архітектуру — ту, що існує між думкою, жестом і мовчанням. 

Ця робота вирізняється чистотою побудови та інтелектуальною тишею. Вона не претендує на монументальність, але вміє зупиняти погляд. Це об’єкт, який не розповідає, а пропонує відчути рівновагу в нестабільності.

«Архітектура» — вишуканий приклад сучасної скульптурної мови, що поєднує конструктивність з чутливістю.