Oleg Tistol

Олег Тістол (1960) — ключова постать української «Нової хвилі» та представник необароко, чиї полотна — це поєднання поп-арту, символу й історії. Він створює роботи як візуальні симулякри: знайомі образи — архітектурні фасади, національні символи, пляжі — зсунуті в площину сучасного концептуального живопису чи медійних сюжетів.

У центрі його практики — критика стереотипів: Тістол ретранслює їх через яскраву, глибоко опрацьовану форму — чи то серія «Південний берег Криму» з пальмами як національним символом або масштабні композиції про «Українські гроші», де банківські купюри перетворені на культурний код.

З-поміж його досягнень — участь у престижних бієнале (Сан‑Паулу 1994, Венеція 2001) й аукційні успіхи (твори продавалися на Phillips у Лондоні за понад $53 000) . Його живопис — не фотознімок реальності, а рефлексія з її формальною красою й медійною міфологією.

Тістол працює із фарбою, фотографією, інсталяцією та об’єктом. Його полотна — це місце зустрічі культури, пам’яті й поточного часу. Вони пластичні — яскраві, емоційні, проте філософічно стримані. Кожен образ не просто говорить — він резонує у глядача, викликає внутрішній діалог.

«Margrethe» Олега Тістола – це яскравий приклад авторської переінтерпретації історичних і культурних образів, у якому поєднано монументальність і декоративність, притаманні художнику.

Унікальність цієї картини полягає в поєднанні іконографічної строгості з поп-артовою експресією. Тістол створює образ королеви Маргарет як символ влади, жіночості та візуальної репрезентації ідентичності, але подає її в неочікуваному колористичному вирішенні – яскраво, урочисто, з напівіронічним відтінком. «Margrete» вирізняється неподібністю до класичного портрета чи академічної інтерпретації монарших образів – тут королева постає радше як культурна ікона або навіть бренд, подібно до того, як Енді Воргол трактував Мерилін Монро. Цим Тістол порушує межу між високим і масовим мистецтвом, між історією і сучасністю, створюючи характерний візуальний код українського необароко. 

«Margrethe» — знаковий приклад зрілого Тістола. Робота є частиною серії, де художник досліджує колективні символи, у тому числі й у контексті європейських культур. Її сила — у простоті форми й глибині сенсів.

Картина є неординарною і стане окрасою серйозної колекції.