Володимир Костирко

“Володимир Костирко — львівський художник, що працює на межі живопису, графіки, колажу, асамбляжу та інсталяції. Він досліджує історію мистецтва Західної Європи — від середньовіччя до бароко — через призму сучасності, перетворюючи класичні техніки в інструментарій міфотворення.

Використовуючи традиційні прийоми, Костирко створює роботи-ритуали, що іронізують культурну спадщину Галичини. Часто його називають «міфотворцем» і «містифікатором Галичини» 

Костирко активно працює як куратор та дизайнер: є засновником самвидаву «Кремнюк», учасником літературно-мистецького угруповання «ЛуГоСад», а також автором інтер’єрів понад десяти відомих львівських ресторанів і кав’ярень — таких як «Під синьою фляшкою», «Кабінет», «Кумпель» та інші. З 1994 року Костирко брав участь у понад сотні персональних та групових проєктів. Серед ключових: «Нові — старі майстри» (Львів, Дніпро, Київ – 2011–2012), «Art…&Of» (Kyiv, 2015), спільний проєкт «Лувр» (Львів, 2013).

У роботі “Ruka Andy Warhola” Володимир Костирко поєднує образність античної скульптури з візуальними кодами попарту, створюючи парадоксальну алюзію на культовість і вразливість сучасного героя. Напівоголений чоловічий торс із мармуровою фактурністю зображений з відсутньою рукою, що одразу викликає асоціації з античними статуями — але з іншого боку, ми бачимо вставку руки, що тримає білу тканину з кривавими відбитками пальців.Назва натякає на постать Енді Воргола (Andy Warhol), культового американського художника українського походження. Через цю роботу Костирко осмислює ідею втрати ідентичності і травмованого тіла і міфу, зокрема в контексті мистецтва, що балансувало між знеособленням і гіперславою.

Типово для Костирка, робота наповнена іронією і глибинним символізмом. Тут стикаються естетика класицизму, образ попкультури і напруга сучасної візуальної культури, яка не дає зцілення, але не припиняє шукати символи.