Михайло Андрієнко-Нечитайло (1894-1982) — всесвітньо відомий український модерніст, яскравий представник École de Paris. Працював у сфері експериментальної театральної сценографії в Одесі, Бухаресті, Празі та Парижі. Його авторська манера охоплює авангардні стилі: кубізм, футуризм та сюрреалізм. Роботи художника зберігаються в музеях Парижа (музей Бобур), Лондона, Відня, Нью-Йорка, Рима.
Михайло Андрієнко-Нечитайло був першим, хто застосував у театральному просторі Європи кубофутуристичну стилістику та оптичну ілюзію. Більшість його сценографічних ескізів світова критика сприймає як самодостатні авангардні твори.
«Абстракція» відображає експерименти художника з гармонією фактури та кольору. Композиція побудована так, що кожен елемент співвідноситься з іншим, створюючи напругу або рівновагу. Картина сприймається як візуальний ритм, у якому домінують чистота ліній і насиченість кольорових площин.
У 1960-х Андрієнко-Нечитайло поєднував впливи раннього авангарду з гармонійними композиційними рішеннями. Його абстрактні роботи цього періоду демонструють точний баланс між формою та кольором, що надає їм глибини й виразності.