Опанас Заливаха (1925 – 2007) – український художник, дисидент. Художня мова митця – проста, але водночас у ній закладений глибокий зміст та сенс. Художник уміло синтезує українські мистецькі традиції з індивідуальними підходами. Митець осмислює найважчі категорії: сутність людського життя, свободу, вічні пошуки істини, бунт проти системи. У своїх роботах він порушував питання примусового переселення людей, культурної експансії, геноциду українського народу. Відбував покарання за «антирадянську агітацію та пропаганду» – 5 років у таборі в Мордовії, Росія. Опанас Заливаха 1995 року був нагороджений найвищою державною нагородою України за розвиток культури і мистецтва – Національною премією імені Т. Шевченка. Роботи художника експонували в Україні, США, Канаді та Європі.
Художник звертається до українського фольклору, в його переосмисленні прагне віднайти відповідь на питання «Хто ми?», відшукати українську ідентичність. Картина «Бруньки» нагадує давні рослинні орнаменти, які наші предки часто використовували у вишивках чи килимах. Опанас Заливаха споглядає природу та її кольори, весь простір полотна заповнюють рясні пагони, проте замість бруньок бачимо обличчя людей різного віку. Ритмічно простягаючись вгору, вони звертаються до глядача, спонукають його віднайти своє коріння, осмислити власну історію.